Чи потрібно проводити «податкову» оцінку майна при даруванні майна між родичами?

 

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка, зокрема, майна – це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов’язковим у випадку оподаткування майна. 

Відповідно до п.1 Порядку Проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженого Постановою КМУ від 04 березня 2013 року № 231, Порядок визначає механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, з метою обчислення доходу платника податку – фізичної особи від продажу (обміну) та іншого доходу такого платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого та рухомого майна (крім випадків його успадкування та дарування), а також обчислення суми державного мита, податків та інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства.

Цей Порядок є обов’язковим для застосування під час проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкове зобов’язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом отрок).

Відповідно до вищевикладеного, робимо висновок, що проводити оцінку майна при даруванні майна між родичами потрібно лише при оподаткуванні відповідної операції, тобто при виникненні податкового зобов’язання у обдарованого.

Відповідно, проаналізуємо у яких випадках у обдарованого родича виникатиме податкове зобов’язання з ПДФО.

Згідно із п. 162.1 ст. 162 ПКУ платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп. «е» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід, отриманий з джерелом його походження з України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, дохід у вигляді подарунків.

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 ПКУ кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Відповідно до пп. «а» пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ за нульовою ставкою оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Згідно із пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Водночас за ставкою 5 %, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення (пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Відповідно до пп. 174.2.3 ПКУ об’єкти спадщини оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 ст. 167 цього ПКУ (15 % та 17 %), для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Таким чином, ставка оподаткування дарунку між родичами залежить від ступеня споріднення та резидентського статусу.

Не підлягає оподаткуванням ПДФО дарунок між родичами за 2-х умов: родичі є родичами першого ступеня споріднення; родичі є резидентами України. При невідповідності хоча б одній з вищевказаних умов, дарунок підлягає оподаткуванню.

Як було вказано вище проводити «податкову» оцінку майна не потрібно лише при відсутності податкового зобов’язання (що підтверджується і Листом МДЗУ від 25.12.2013 р. № 20795/5/99-99-17-03-03-16), відповідно, проводити таку оцінку не потрібно лише при даруванні майна між родичами, які є резидентами України та які є родичами першого ступення споріднення, в усіх інших випадках проводити таку оцінку потрібно.

23/04/2014

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.