Питання “електронні платіжні системи”

Питання:
Юридична особа-платник єдиного податку 3 групи надає послуги хостингу, послуги розробки сайтів. Для надання послуг хостингу був розроблений веб-сайт, через який можна розмістити замовлення на послуги цієї юридичної особи. На даний момент доступні варіанти оплати через: Unitpay, WebMoney, LiqPay. Яким чином регулюються відносини підприємства з вищевказаними платіжними системами? Чи потрібно додатково укладати договори з цими системами для того, щоб підприємство мало змогу їми користуватися? Наскільки я знаю, використання принаймні однієї з вказаних платіжних систем заборонене на території України, а саме WebMoney.Чим загрожує приймання платежів з цієї платіжної системи для підприємства? Якщо налаштувати перенаправлення грошових коштів на поточний рахунок підприємства, наприклад в Приватбанку, то немає різниці, з якої платіжної системи вони надійшли? Ці всі кошти будуть вважатися виручкою, якщо вони вже зайшли на поточний рахунок? З іншого боку, якщо грошові кошти залишилися на електронному гаманці WebMoney без перерахування на поточний рахунок підприємства, в такому випадку вони не повинні враховуватись у виручку підприємства на єдиному податку?
Відповідь:
Регулювання діяльності платіжних систем
Перед розглядом вказаних питань щодо окремих платіжних систем, необхідно проаналізувати законодавство щодо функціонування платіжних систем в Україні, визначити чи є функціонування вказаних систем законим на території України, порядок визначення умов застосування таких систем та оподаткування отриманого доходу за допомогою вказаних систем.
Відповідно до п. 6  ст. 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками.
Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі – платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб’єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначає платіжну систему наступним чином: це платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов’язковою функцією, що має виконувати платіжна система.
Внутрішньодержавна платіжна система – платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України.
Міжнародна платіжна система – платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.
Стаття 9 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначає, що переказ в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем.
Платіжна система (крім внутрішньобанківської платіжної системи) діє відповідно до правил, установлених платіжною організацією відповідної платіжної системи.
Внутрішньобанківська платіжна система діє відповідно до внутрішніх документів банку.
Діяльність платіжної системи має відповідати вимогам законодавства України.
Правила платіжної системи мають установлювати організаційну структуру платіжної системи, умови участі, порядок вступу та виходу із системи, управління ризиками, порядок ініціювання та здійснення переказу і взаєморозрахунків за цим переказом у системі, порядок вирішення спорів учасників між собою та між учасниками і користувачами, систему захисту інформації, порядок проведення реконсиляції.
Правила платіжної системи, а також договори, що укладаються платіжною організацією платіжної системи з учасниками цієї системи, мають передбачати порядок врегулювання випадків нездатності виконання учасниками платіжної системи своїх зобов’язань.
Національний банк України веде Реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури (далі – Реєстр). Платіжні організації платіжних систем, учасники платіжних систем та оператори послуг платіжної інфраструктури мають право здійснювати діяльність в Україні виключно після їх реєстрації шляхом внесення відомостей про них до Реєстру.
Національний банк України здійснює внесення до Реєстру відомостей щодо:
внутрішньодержавної платіжної системи та міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент, після узгодження правил цієї платіжної системи;
міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є нерезидент, після узгодження умов та порядку діяльності цієї платіжної системи в Україні;
внутрішньобанківської платіжної системи після отримання повідомлення банку про початок діяльності цієї системи;
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» відносини між суб’єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.
З вищевикладеного випливає 2 висновки:
  • Кожна платіжна системи діє відповідно до своїх внутрішніх правил, з урахуванням вимог законодавства (правил, установлених платіжною організацією відповідної платіжної системи/внутрішніх документів банку);
  • Платіжні організації платіжних систем, учасники платіжних систем та оператори послуг платіжної інфраструктури мають право здійснювати діяльність в Україні виключно після їх реєстрації шляхом внесення відомостей про них до Реєстру. Порядок реєстрації визначений у Положенні про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 04.02.2014 № 43. Ознайомитись з такими Реєстрами можна на офіційному веб-сайті НБУ за наступним посиланням:
https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=8436153&cat_id=7298430
А саме, можна перевірити реєстри Внутрішньодержавних платіжних систем та міжнародних платіжних систем, платіжною організацією якої є резидент; Міжнародних платіжних систем, платіжною організацією якої є нерезидент; Внутрішньобанківських платіжних системи; Операторів послуг платіжної інфраструктури.
Діяльність вказаних платіжних систем (Unitpay, WebMoney, LiqPay)
З урахуванням вищевикладеного проаналізуємо законність використаня вказаних у питанні платіжних систем.
Unitpay
Щодо вказаної платіжної системи відсутня інформація у вказаних Реєстрах НБУ. Отже, її використання не є законим на території України.
Крім того, з веб-сайту вказаної платіжної системи (https://unitpay.ru/) неможливо встановити документи, на підставі яких вона діє, правила діяльності такої ситеми. Отже, вбачається неможливим проаналізувати підстави та порядок діяльності вказаної системи у розрізі законодавства України.
 
WebMoney
Національний банк України скасував реєстрацію внутрішньодержавної системи розрахунків «WebMoney.UA». Відповідне рішення прийнято у зв’язку із застосуванням персональних спеціальних обмежувальних заходів (санкцій) до платіжної організації внутрішньодержавної системи розрахунків «WebMoney.UA» (Дочірнього підприємства «Фінансова компанія «ЕлМІ») згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 02.05.2018 «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеним в дію Указом Президента України від 14.05.2018 № 126/2018.
Окрім скасування реєстрації «WebMoney.UA», з огляду на застосовані РНБО санкції Національний банк України також ухвалив рішення про:
1)    відкликання (анулювання) ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, виданої ДП «ФУ «ВМ-Фактор»;
2)    скасування реєстрації ДП «ФУ «ВМ-Фактор» як учасника платіжних систем;
3)    скасування реєстрації учасників внутрішньодержавної системи розрахунків «WebMoney.UA»;
4)    скасування реєстрації ТОВ «Пеймастер» як оператора послуг платіжної інфраструктури.
Про це йдеться у рішенні Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 25.05.2018 № 136.
Таким чином, вказана платіжна система станом на даний момент також не внесена у Реєстр НБУ. Отже, її використання не є законим на території України
У свою чергу, щодо відповідальності за використання електронних грошей НБУ у Листі від 21.07.2016 р. № 57-0002/52099 зазначає, що вчинення правопорушень щодо підробки електронних грошей, неправомірного випуску або використання електронних грошей, згідно зі статтею 200 Кримінального кодексу України, є підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності.
(Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення
  1. Підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, електронних грошей, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ, платіжних карток або їх використання чи збут, а також неправомірний випуск абовикористання електронних грошей –
карається штрафом від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  1. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, –
караються штрафом від п’яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.)
При цьому Національний банк України у вказаному Листі рекомендує юридичним та фізичним особам України користуватися послугами тих платіжних систем, які внесені Національним банком України до Реєстру, та/або електронними грошима, правила використання яких узгоджені з Національним банком України.
Одночасно зазначаємо, що в мережі Інтернет вказано багато способів «виведення/конвертування» грошей з Web-money, але оскільки використання таких електронних грошей на території України не є законним, з огляду на вищевказане обґрунтування, вважаємо неможливим цитування вказаної інформації з мережі Інтернет.
LiqPay
Щодо вказаної платіжної системи відсутня інформація у вказаних Реєстрах НБУ. 
При цьому, ПриватБанк (ПриватБанк надає послуги з використанням знака LiqPay), вказав, що згідно з п. 9.3 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», обов’язковою умовою функціонування платіжної системи є внесення її до відповідного реєстру, який веде Національний банк. У той же час, згідно з відомостями, розміщеними на офіційному інтернет-представництві НБУ, LiqPay як платіжна система не зареєстрована. Як випливає з Публічного договору про надання послуг в мережі Інтернет, розміщеному на веб-сторінці LiqPay (https://www.liqpay.ua/ru/rules/), остання є всього лише інформаційно-технологічним інтерфейсом ПриватБанку, який надає можливість користувачам розпоряджатися своїми коштами в інтернеті. Послуги ПриватБанку по прийому платежів, що здійснюються з використанням LiqPay, не передбачають використання електронних грошей і відкриття рахунків в електронних грошах. Єдиним способом отримання інтернет-магазином коштів від продажу товарів робіт і послуг в інтернеті є зарахування коштів в безготівковій формі на поточний рахунок в банківській установі. Таким чином, всі особи, які використовують послуги ПриватБанку для прийому платежів під торговою маркою LiqРау, отримують виручку за продані товари виключно в безготівковій формі і можуть працювати як на загальній, так і на спрощеній системі оподаткування.
Зазначимо, що саме щодо оподаткування грошових коштів, отриманих з використанням LiqPay, у фіскальних органів кардинально змінилася позиція: спочатку податківці займали позицію, що проведення розрахунків через електронні платіжні системи, зокрема LiqPay, не відноситься до грошових розрахунків, тобто є порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а змінили свою позицію на наступну – з питання віднесення переказів за допомогою сервісу LiqPay до грошових розрахунків необхідно звернутись до Національного банку України.
Будь-яких роз’яснень з вказаного питання НБУ станом на даний момент не надав.
А саме, у індивідуальній податковій консультації від 20.12.2018 р. 5313/ІПК/26-15-13-06-09 ГУ ДФС у м. Києві зазначає, що однією з умов перебування фізичних осіб – підприємців на спрощеній системі оподаткування є здійснення розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій формі) (п. 291.6 ст. 291 ПКУ).
Готівкові розрахунки – платежі готівкою суб’єктів господарювання та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (пп. 5 п. 3 постанови Правління НБУ від 29.12.2017 N 148 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”).
Відповідно до п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 року N 22, безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Статтею 3 Закону України від 05.04.2001 N 2346-III “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” (далі – Закон N 2346) встановлено, що кошти в Україні існують у готівковій (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість.
Згідно зі статтею 192 Цивільного кодексу України, статтею 35 Закону України від 20.05.99 N 679-XIV “Про Національний банк України” (далі – Закон N 679) та статтею 3 Закону N 2346 єдиним законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня.
Виключне право на введення в обіг (емісія) гривні належить Національному банку України (ст. 34 Закону N 679).
Особливості випуску електронних грошей і здійснення операцій з ними встановлені статтею 15 Закону N 2346, згідно з якою, зокрема:
  • електронні гроші – одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі;
  • випуск електронних грошей здійснюється шляхом їх надання користувачам або комерційним агентам в обмін на готівкові або безготівкові кошти;
  • суб’єкт господарювання, який приймає електронні гроші як оплату платежу за товари, роботи, послуги, має право використовувати отримані електронні гроші виключно для обміну на безготівкові кошти або повертати їх користувачам у разі повернення ними відповідно до Закону України “Про захист прав споживачів” товарів, придбаних за електронні гроші.
З огляду на зазначене електронні гроші випускаються і іншими, ніж Національний банк України, банками, є електронним замінником банкнот і монет та грошовим зобов’язанням емітента. Електронні гроші використовуються як засіб здійснення платежів, приймаються обмеженим колом осіб, надаються емітентом в обмін на кошти у готівковій або безготівковій формі і відповідно до законів України не є грошовими коштами (Лист Національного банку України від 07.02.2014 р. N 25-109/5294 “Про особливості здійснення операцій з електронними грошима”).
Таким чином, проведення розрахунків через електронні платіжні системи, зокрема LiqPay, не відносяться до грошових розрахунків, тобто є порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до пп. 4 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.
Окрім того, вказані фізичні особи – підприємці в податковій декларації платника єдиного податку додатково повинні відобразити окремо доходи, отримані від здійснення операцій, які не дають права на застосовування спрощеної системи оподаткування, та застосувати до них ставку єдиного податку в розмірі 15 відсотків (пп. 3 п. 293.4 ст. 293 ПКУ).
У індивідуальній податковій консультації від 24.01.2019 р. № 255/6/99-99-13-01-02-15/ІПК ДФС України повідомляє, що відповідно до п. 6 та п. 7 ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року N 679-XIV “Про Національний банк України” Національний банк, зокрема, регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками, та визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює та забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних та облікових систем, контролює створення платіжних інструментів, систем автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації.
Тому з питання віднесення переказів за допомогою сервісу LiqPay до грошових розрахунків Вам необхідно звернутись до Національного банку України.
З огляду на мінливу позицію податківців, направлення за роз’ясненнями до НБУ, пояснення ПриватБанку про природу системи LiqPay, для мінімізації ризиків порушення вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, рекомендуємо отримати роз’яснення у НБУ.
При цьому, зазначаємо, що відновідно до Умов та Правил надання послуг в системі LiqPay вказана система не є платіжною, оскільки є платіжним сервісом ПриватБанку, призначеним для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами – підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп’ютерів і / або інших мобільних пристроїв.
Ці Умови та правила надання послуг в системі LiqPay регулюють відносини Банку з суб’єктом господарювання або фізичною особою, що приєдналася до Договору (Клієнт), згідно з якими Банк надає дистанційне обслуговування, фінансові послуги з прийому платежів за допомогою системи LiqPay, а також забезпечує технологічне обслуговування по прийому платежів, та перерахування грошових коштів. Разом з цим зазначаємо, що порядок, умови використання LiqPay описані за вказаним посиланням https://www.liqpay.ua/ru/rules/,  отже не наводимо їх повторно для уникнення дублювання великого обсягу інформації.
Оподаткування
Відповідно до пп.2 п.292.1 ст. 292 ПК України доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.
Відповідно до п.292.6 ст. 292 ПК України датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Відповідно до Умов та Правил LiqPay ПриватБанк надає послуги з перерахування на рахунок Клієнта суми платежів, отриманих на користь такого Клієнта. Єдиним способом отримання коштів від продажу товарів, робіт і послуг в інтернеті з використанням LiqPay є зарахування коштів в безготівковій формі на поточний рахунок в банківській установі. Відповідно, при зарахування грошових коштів на рахунок платника податків вказана дата і буде датою отримання доходу в розумінні п. 292.6 ПК України.
08.04.2019

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.