Передавальний акт, розподільчий баланс: як скласти

Невід’ємною частиною будь-якої реорганізації є складання передавального акту або розподільчого балансу. Це документи, які фіксують інформацію про майно, права,  обов’язки юридичної особи, які передаються юридичній особі-правонаступнику. Однією з особливостей процесу складання як передавального акту, так і розподільчого балансу є те, що законодавством не встановлено єдину типову (або навіть обов’язкову) форму таких документів. Отже, такі документи складаються, виходячи із загальних вимог законодавства, особливостей організаційно-правової форми юридичних осіб, їх діяльності тощо. Розглянемо далі нюанси складання передавального акту і розподільчого балансу.

           Передавальний акт

У ч.2, 3 та 4 ст.107 ЦКУ встановлені наступні обов’язкові умови для його складання передавального акту:

¨      передавальний акт складається після закінчення строку для пред’явлення вимог

кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог;

¨      передавальний акт складає комісія з припинення юридичної особи;

¨      передавальний акт складається у разі злиття, приєднання або перетворення;

¨      передавальний акт має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та

обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами;

¨      передавальний акт затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який

прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом;

¨      порушення вказаних положень є підставою для відмови у внесенні до Єдиного

державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб – правонаступників.

У свою чергу відповідно до п.12 ч.1 ст.15 Закону № 755 передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) юридичної особи повинен відповідати вимогам, встановленим законом. Які саме вимоги, якого саме закону вказане положення не деталізує. При цьому вищезазначене положення встановлює вимоги щодо підпису передавального акту: так, справжність підписів на передавальному акті юридичної особи нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом. Йдеться про:

  • державну реєстрацію державного органу, органу місцевого самоврядування,

громадського об’єднання, благодійної та релігійної організацій, а також юридичної особи, створеної на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування;

  • справжність підписів на передавальному акті громадського об’єднання чи

благодійної організації, які нотаріально засвідчують лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об’єднання чи благодійної організації.

Як було зазначено вище, загальної форми передавального акту законодавством не встановлено, як і детальних вимог до його змісту. Водночас такі вимоги встановлені для банків, кредитних спілок. Отже, за аналогією закону та для зручності (щоб зрозуміти, що саме повинно бути в передавальному акті) можна використовувати вказані вимоги при складанні передавального акту інших суб’єктів господарювання.

Наприклад, п.5.3, 5.4, 5.5 Положення № 189[1] встановлено, що банк у разі проведення реорганізації шляхом злиття, приєднання складає передавальний акт. Передавальний акт складається після проведення інвентаризації активів банку, що реорганізовується, та усунення виявлених розбіжностей, що підтверджується відповідним актом, оформленим згідно з вимогами законодавства України, і закінчення строку для пред’явлення кредиторами вимог (задоволення чи відхилення вимог кредиторів). Передавальний акт складається на дату, визначену в плані реорганізації. Передавальний акт кожного банку, що реорганізовується, складається на одне й те саме число місяця. Передавальний акт складається в національній валюті в тисячах гривень на підставі балансу банку, що реорганізовується (додаток 5 до Положення № 189).

Статті балансу, що містяться в передавальному акті, мають відповідати вимогам нормативно-правового акта НБУ з питань складання фінансової звітності банками України[2]. До передавального акта додають розшифрування активів, зобов’язань і капіталу, які передаються банку-правонаступнику, у розрізі рахунків (додаток 7 до Положення № 189). Розшифрування активів, зобов’язань і капіталу до передавального акта здійснюється відповідно до вимог щодо складання фінансової звітності банками України. Підписи голови та членів комісії на передавальному акті для проведення реорганізації повинні бути нотаріально посвідчені.

Таким чином, при складанні передавального акту для орієнтиру можна взяти вищезазначені вимоги, з урахування вимог до фінансової звітності відповідного підприємства.

Безпосередньо, у  додатку № 5 до Положення № 189 зміститься зразок передавального акту, а у додатку № 7 – інформація щодо розшифрування активів, зобов’язань і капіталу, які передаються банку-правонаступнику за передавальним актом у розрізі рахунків.

Разом з тим, для орієнтиру можна використовувати і Методрекомендації № 4298[3].  Вони визначають передавальний акт, як баланс кредитної спілки, що приєднується (який має силу акта приймання-передавання), на день припинення її діяльності, за яким усе її майно, майнові права і зобов’язання переходять до кредитної спілки –  правонаступника. Якщо кредитна спілка має відокремлені підрозділи, то складається консолідований баланс, в якому відображаються зобов’язання, по яких здійснюються розрахунки через відокремлені підрозділи. Цей акт підписується головами правлінь та головними бухгалтерами кредитних спілок –  учасників приєднання (або головою ліквідаційної комісії кредитної спілки, що приєднується).

Відповідно до п.2.3.11.5, 2.3.11.6 Методрекомендацій № 4298 передавальний акт складається в обсязі, визначеному для річної фінансової звітності ч.2 ст.11 Закону про бухоблік і включає[4]:

  • баланс (Звіт про фінансовий стан);
  • звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
  • звіт про рух грошових коштів (за прямим  або за непрямим методом);
  • звіт про власний капітал та примітки до звітів.

З метою недопущення зміни зафіксованих в передавальному акті даних, рекомендується здійснити наступні заходи до дати підписання передавального акта:

  • припинити дію всіх депозитних договорів кредитної спілки, що приєднується, в

установах банків та закрити такі депозитні рахунки;

  • залишки грошей (грошових коштів) в касі внести на поточний рахунок;
  • заблокувати всі поточні рахунки (припинити рух коштів);
  • повідомити контрагентів про реквізити та поточні рахунки кредитної спілки –

правонаступника;

  • у день підписання передавального акта перерахувати гроші (грошові кошти) з

поточного рахунку кредитної спілки, що приєднується, на поточні рахунки кредитної спілки – правонаступника, після чого закрити поточний рахунок кредитної спілки, що приєднується, який використовувався для ліквідаційної процедури.

У свою чергу Держкомфінпослуг у Положенні № 913[5] визначає передавальний акт саме як баланс страховика, що реорганізовується шляхом злиття,  приєднання або перетворення,  на день припинення його діяльності,  за яким усе його майно, права та обов’язки переходять до страховика-правонаступника.

З прикладами різних видів передавальних актів можна ознайомитися тут[6].

Розподільчий баланс

Відповідно до частин 2, 3, 4 ст.107, ч.1, 2 ст.109 ЦКУ встановлені наступні обов’язкові умови для складання розподільчого балансу:

¨      розподільчий баланс складається після закінчення строку для пред’явлення вимог

кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог;

¨      розподільчий баланс складає комісія з припинення юридичної особи;

¨      суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної

особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов’язаний скласти та затвердити розподільчий баланс;

¨      розподільчий баланс складається у разі поділу;

¨      розподільчий баланс має містити положення про правонаступництво щодо майна,

прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами;

¨      розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом,який

прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом;

¨      порушення вказаних положень є підставою для відмови у внесенні до Єдиного

державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб –  правонаступників;

Вимоги щодо засвідчення справжності підписів на розподільчому балансі аналогічні таким вимогам до передавального акту (див. вище). Загальної форми розподільчого балансу законодавством також не встановлено. Відповідно до сформованої практики розподільчий баланс найчастіше складають також відповідно до форми № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» або за формою № 1-м, № 1-мс «Баланс»[7], та до кожної статті додають докладну розшифровку її змісту, положення про правонаступництво майна й зобов’язань підприємства, що реорганізується, документацію, пов’язану з веденням бухгалтерського обліку на підприємстві. Разом з цим, можливі варіанти, коли вказані форми № 1 та № 1-м, № 1-мс беруть за основу та вказують в розподільчому балансі тільки ті статті цих форм, за якими є дані, деталізують їх, використовуючи дані аналітичного обліку.

Аналогічно правилам складання передавального акту, для орієнтиру також можна взяти вимоги Положення № 189 (див. вище).

Безпосередньо, у  додатку № 6 до Положення № 189 міститься зразок розподільчого балансу, а у додатку № 8 – інформація щодо розшифрування активів, зобов’язань і капіталу, які передаються банку-правонаступнику за розподільчим балансом у розрізі рахунків.

У свою чергу Держкомфінпослуг у Положенні № 913 визначає  роздільний акт  (баланс)   як баланс   страховика,   що реорганізовується шляхом поділу або виділення,  на день припинення його  діяльності,  за  яким  його  майно,  права  та  обов’язки  у відповідних  частинах переходять до страховика-правонаступника або страховиків-правонаступників.

З вищевикладеного випливають наступні висновки: законодавством не встановлені конкретні вимоги до змісту передавального акту, розподільчого балансу, окрім як загальна вимога про наявність положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи. Відповідно для визначення детального переліку інформації, яка повинна бути в передавальному акті, розподільчому балансі, доцільно використовувати (брати за основу) затверджені форми фінансової звітності (зокрема, Баланс (Звіт про фінансовий стан) та керуватися встановленими вимогами до спеціальних суб’єктів господарювання (банків, кредитних спілок).


[1] Положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників, затверджено постановою Правління НБУ від 27.06.2008 р. № 189.

[2] Див. Інструкцію про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затверджену постановою Правління НБУ від 24.10.2011 р. № 373.

[3] Методичні рекомендації щодо реорганізації кредитних спілок шляхом приєднання (розпорядження Держкомфінпослуг від 07.07.2005 р. № 4298).

[4] Зокрема, з огляду на НПБО-1 (прим. авт.).

[5] Положення про особливості забезпечення правонаступництва за укладеними договорами страхування у разі реорганізації страховиків (див. розпорядження Держкомфінпослуг від 04.06.2004 р. № 913).

[6] Див. http://www.vmr.gov.ua/Docs/ExecutiveCommitteeDecisions/2018/%E2%84%961001%2010-05-2018.pdf;

http://www.oblrada.pl.ua/ses/7/17/534.pdf; https://chor.gov.ua/images/Razdely/Norm_docum/Rishennia/7_sklykannia/15_1_sesiya/Dodatok_30.pdf.

[7] Див. ПБО-25.

13.06.2019

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.