Договір субпідряду вирішить проблему дефіциту працівників

Наближається час збору аграріями перших врожаїв. В такі часи майже всі сільгосппідприємства стикаються з ситуацією, коли наявних працівників недостатньо, і потрібно залучати інших осіб. Для вирішення цієї проблеми сільгосппідприємства часто укладають цивільно-правові договори (далі – ЦПД) з фізичними особами (договори підряду, надання послуг). Звісно, якщо дефіцит робочих рук суттєвий – потрібно укладати договори з великою кількістю осіб. А це – додатковий документообіг для працівників сільгосппідприємства,  та ризики застосування велих сум штрафів від контролюючих органів, зокрема, Держпраці.

Одним із шляхів зменшення (для сільгосппідприємства) кількості укладених ЦПД могло б стати укладання одного договору підряду між сільгосппідприємством та фізособою, з умовою надання права фізособі укладати договори з іншими фізичними особами (договір субпідряду). Чи правомірні такі дії – розглянемо далі.

Для відповіді на питання, чи може юрособа укласти договір підряду з фізособами (не приватними підприємцями), та чи може такий підрядник укласти договори субпідряду з фізичними особами, проаналізуємо законодавство, яке регулює відносини підряду. А саме, главою 61 «Підряд» розділу ІІІ книги п’ятої Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) врегульовано відносини підряду, безпосередньо § 1 вказаної глави визначені  загальні положення про підряд.

НОТАТКА 1. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. 2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. 3. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл. 4. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів. Ст. 837 ЦКУ  

Таким чином, загальними положеннями законодавства не встановлено обмежень на укладення договору підряду юридичною особою з фізичними особами.

При цьому, наявність спеціальних вимог до таких договорів потрібно перевіряти відповідно до виду договору підряду. Наприклад, спеціальні вимоги встановлено для:

·         побутового підряду (ст. 865 – 874 ЦКУ);

·         будівельного підряду (ст. 875 – 886 ЦКУ);

·         підряд на проектні та пошукові роботи (ст. 887 – 891 ЦКУ).

Як бачимо, серед різновидів підряду, для яких встановлено особливості, немає такого, який би зацікавив сільгосппідприємство в нашій ситуації. Отже, в разі укладання договору підряду з фізичною особою на період збору врожаю, сільгосппідприємство має керуватись ст.ст. 837 – 864 ЦКУ, якими визначено загальні вимоги до такого виду договорів.

Правомірність укладання  підрядником договорів субпідряду

НОТАТКА 1. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником – як замовник. 2. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов’язків за договором підряду, а перед замовником – за порушення субпідрядником свого обов’язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред’являти один одному вимоги, пов’язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом. ст. 838 ЦКУ  

Отже, за загальним правилом, якщо в договорі підряду не погоджено інше, підрядник має право укладати договори субпідряду на свій власний розсуд. При цьому, виходячи з практики, зазначу, що в договорі підряду може бути також вказано, зокрема, як пряму заборону залучати будь-яких третіх осіб (субпідрядників), так і вимогу щодо погодження з замовником залучення кожного окремого субпідрядника.

Зауважу, що у письмовій формі необхідно вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує 340 грн (20 НМДГ) (ст. 208 ЦКУ). Якщо сума договору менше цієї суми – договір може укладатися в усній формі.

Тобто фізична особа-підрядник може укласти договір підряду з сільгосппідприємством на збір вожаю. А після цього кожного дня укладати усні договори підряду з іншими фізичними особами-субпідрядниками. За умови, що оплата субпідрядникам становитиме не більше ніж 339 грн. в день.  Враховуючи щоденний розрахунок, особи субпідрядників можуть змінюватись. При цьому важливо проінструктувати субпідрядників, що вони працюють за договором субпідряду, укладеним з підряником (фізичною особою), і ціна договору становить 339 грн. Оплата субпідрядникам може здійснюватись на банківську карту (і це буде додатковим доказом ціни договору субпідряду) або готівкою.

Уникаємо ризиків визнання трудовим

Для аналізу наявності ризиків визнання такого договору підряду трудовим договором, наведемо визначення та відмінності трудового договору та ЦПД. Це потрібно для того, аби зрозуміти, які умови притаманні ЦПД та повинні бути визначенні у договорі підряду (субпідряду), а які умови притаманні лише трудовим відносинам, отже при їх зазначенні в ЦПД буде наявна ймовірність визнання договору підряду фактично трудовим договором.

Умови договоруТрудовий договірЦПД  
ВизначенняТрудовим договором є угода між працівником і власником підприємства/уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства/уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП).     Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 ЦКУ). За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ЦКУ).  
Гарантії при укладанні договоруВстановлені ст. 22 КЗпПЦКУ не встановлено будь-яких гарантій при укладенні договорів підряду
Предмет договоруТрудова функція (як правило, не передбачає будь-якого кінцевого результату), процес її здійснення. Працівника приймають: на роботу (посаду) включену до штату підприємства;для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Процес трудової діяльності, її організація регулюється трудовим законодавством.  Предметом договору є: кінцевий результат (виконання обумовленої роботи або надання визначених послуг, направлених на досягнення кінцевого результату);отримання певного матеріального результату. Процес організації трудової діяльності не визначається договором.  
ВідповідальністьЗа порушення трудових обов’язків передбачена дисциплінарна (ст. 147 КЗпП) та матеріальна (ст. 130 КЗпП) відповідальність.Відповідальність встановлюється самим договором (пеня, штраф тощо) та/або законом.
Організація праціПрацівник має виконувати вимоги внутрішнього трудового розпорядку, дотримуватись трудової дисципліни (ст. ст. 139 –152 КЗпП). Роботодавець контролює сам процес виконання працівником своїх обов’язків.      Виконавець не зобов’язаний підкорятися правилам внутрішнього трудового розпорядку і трудовій дисципліні, він керується умовами лише самого договору, самостійно організовує процес виконання договору.    
СтрокиТрудовий договір може бути таким, що укладається (ст. 23 КЗпП): – безстроково; – на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; –на час виконання певної роботи.Встановлюються строки виконання роботи або її окремих етапів (ст. 846 ЦКУ), такий договір не може бути укладений на невизначений строк.
Виконання роботиПрацівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством (ст. 30 КЗпП).   .   Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучати до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи (ст. 838 ЦКУ).
Оплата праціОплата праці гарантована. Заробітна плата виплачується регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів (ст. 115 КЗпП). У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ст. 843 ЦКУ). Законодавством не передбачені будь-які гарантії щодо мінімального розміру, регулярності виплати таких коштів або щодо їх збереження на час відпусток або в інших випадках.    

Сформована судова практика свідчить про наступне.

Суд робить висновок про відсутність ознак трудових відносин, якщо:

  • замовник жодним чином не контролював час, в який виконавець виконувала відповідні роботи;
  • виконавець виконувала роботи за  ЦПД у зручний для неї час;
  • виконавець самостійно організовувала свою роботу;
  • виконавець не входила до штату працівників товариства;
  • виконавець виконувала роботи на свій ризик;
  • виконавець не підлягала під дію правил внутрішнього трудового розпорядку товариства;
  • виконавець не мала права на одержання допомоги із соціального страхування, підприємство не сплачувало страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Також суди вказують на те, що проведення інструктажу виконавцю відповідно до Журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці  жодним чином не може свідчити про наявність в ЦПД ознак трудових взаємовідносин сторін договору.

Отже, для уникнення ризику визнання договору підряду (субпідряду) трудовим договором його потрібно складати з урахуванням норм ст.ст. 837 – 864 ЦКУ.

чи не ризикує фізособа генпідрядник отримати звинувачення у зайнятті незаконною підприємницькою діяльністю, якщо, наприклад протягом двох тижнів чи місяця найматиме людей різних для збору врожаю?

Відповідно до частин 1, 2 ст. 50 ЦК України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

У свою чергу ст. 42 ГК України визначає підприємництво як  самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, виходячи з наведеного, статус фізичної особи-підприємця – це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, тобто самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, при здійсненні діяльності, яка не відповідає ознакам підприємництва (не є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльність, що здійснюється суб’єктом господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку) відсутні підстави для визнання таких дій протиправними –  провадженням господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання за що передбачена відповідальність ст. 164 КУпАП.

З огляду на формулювання поставленого питання та суті діяльності фізичної особи-Генерального підрядника, а саме, з огляду на те, що така особа самостійно виконує роботи та лише укладає договори з іншими фізичними особами для виконання конкретно визначеної роботи у конкретно визначений період часу (договори субпідряду) саме для зменшення (для сільгосппідприємства) кількості укладених ЦПД, така діяльність фізичної особи не відповідає критеріям підприємництва, оскільки Генеральний підрядник самостійно не знаходить, не визначає обсяг робіт, які потрібно виконати, самостійно не здійснює пошук субпідрядників, не здійснює таку діяльність на постійній основі (систематично), така діяльність не здійснюється Генеральним підрядником з метою досягнення економічних і соціальних результатів або з метою одержання прибутку, оскільки всі виконавці отримують однакову фіксовану оплату за належним чином виконану роботу. Отже, Генеральний підрядник по суті виконує лише доручену сільгоспідприємництвом функцію щодо конкретно визначеної роботи, а не здійснює таку діяльніть самостійно, ініціативно, систематично, на власний ризик, з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Щодо оподаткування

Проаналізувавши норми п. п. 163.1, 164.1, 164.2, 167.1 Податкового  кодексув України (далі – ПКУ) можна дійти висновку, що отримана за договором підряду (субпідряду) оплата підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18%.

Щодо питання хто та яким чином повинен сплачувати вказаний податок зазначу наступне. За п. 162.1 ПКУ платниками податку є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Отже, для визначення порядку нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету потрібно визначити, чи є у вказаних відносинах податковий агент, а саме, чи є підрядник таким податковим агентом стосовно субпідрядника. Від цього і буде залежати, хто повинен здійснити нарахування, утримання, сплату до бюджету ПДФО, подати відповідну податкову декларацію.

Відповідно до п. 168.2.2 ПКУ особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Таким чином, оскільки підрядник є просто фізичною особою, то такий підрядник не є податковим агентом.

Відповідно, для визначення порядку оподаткування доходу субпідрядника підлягає застосуванню п. 168.2 ПКУ.

НОТАТКА Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. П. 168.2.1 ПКУ  

Отже, фізична особа-субпідрядник:

  • сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своєю податковою адресою (п. 168.4.5 ПКУ);
  • зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) та  самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій податковій декларації (ст. 179 ПКУ).

Згідно з п. 161 підрозд. 10 pозд. XХ ПKУ грошові кошти отримані за договором підряду (субпідряду) також підлягають оподаткуванню військовим збором у розмірі 1,5% у порядку визначеному для сплати ПДФО (самостійно такою фізичною особою).

Висновок:

Сільгосппідприємство, яке має потребу у збільшенні робочих рук, але не має змоги чи бажання ускладнювати свою роботу зайвим документообігом може укласти один договір підряду з фізичною особою та надати цій особі право укладати договори субпідряду з іншими особами. В такому разі питання документообігу буде покладено на фізичну особу-підрядника, а обов’язок сплати податків – на фізичних осіб, які отримали дохід від виконання договору субпідряду.

13.05.2019

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.