Передання підприємством пального на зберігання фізособі з 01.07.2019 р. ?

Питання:

Чи може з 01.07.2019 р. підприємство передати пальне на зберігання фізособі?

Відповідь:

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до умов ліцензування діяльності, пов’язаної з пальним, сплатою акцизного податку, такі зміни впливають і на операцію з передачі пального на зберігання фізособі. Недотримання вказаних вимог законодавства щодо передачі пального на зберігання фізособі може мати наслідком визнання договору зберігання недійсним, донарахування податків, штрафних санкцій за вказаними операціями підприємству. Отже, розглянемо нижче вимоги та умови до передачі підприємством фізособі пального на зберігання з 01.07.2019 р.

  1. Щодо зберігання пального фізособою

1.1.Вимоги до ліцензування

Законом України № 2628-VIII внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють зберігання пального.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» визначає зберіганняпального як діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Стаття 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» визначає, що зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідно, з вищевикладеного випливає висновок, що фізична особа може здійснювати зберігання пального, за наявності наступних умов:

  1. фізична особа є суб’єктом господарювання – фізичною особою-підприємцем;
  2. така ФОП отримала ліцензію на право зберігання пального, за виключенням випадків, коли не потрібно отримувати ліцензію. Так, ФОП має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Зазначимо, суб’єкти господарювання отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального. Такі лцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими КМУ органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального строком на п’ять років. Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються документи, перелік яких визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Також зазначимо, що Головне управління ДФС у Хмельницькій області рекомендує платникам для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального подавати заяви на паперових носіях за формами, передбаченими листом ДФС України від 30.05.2019 р. №17014/7/99-99-12-01-01-17 (додатки 1,2).

Додатково зазначимо, що штраф за зберігання пального без ліцензії становить 500 000 грн.

1.2. Вимоги до сплати акцизного податку

Основні зміни, внесені Законом України № 2628-VIII, стосується, у тому числі, порядку електронного адміністрування пального. Законодавчі нововведення пов’язані з тим, що з 01.07.2019 у системі електронного адміністрування пального (СЕАРП) облік вестиметься на підставі реалізації пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного. При цьому запроваджуються нові визначення понять «реалізація пального» та «акцизний склад», вводиться поняття «акцизний склад пересувний», що безпосередньо впливає на визначення особи, як платника акцизного податку.

Так, пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

– приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

– приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

– паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Пп. 14.1.61п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що акцизний склад пересувний – це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

– переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом “а” пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

– ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Відтак, визначальним для встановлення кола платників акцизного податку у розглядуваному випадку є поняття акцизного складу, акцизного складу пересувного.

Так, якщо у суб’єкта господарювання є акцизний склад, акцизний склад пересувний, він підпадає під визначення «розпорядник акцизного складу», «розпорядник акцизного складу пересувного». Визначення вказаних понять наведено у пп. 14.1.224, 14.1.2241 ПК України, згідно з якими:

розпорядник акцизного складу – суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу;

розпорядник акцизного складу пересувного – суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб’єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Отже, якщо суб’єкт господарювання відповідає критеріям, за яким визначається розпорядник акцизного складу, розпорядник акцизного складу пересувного, такий суб’єкт господарювання є платником акцизного податку.

У розглядуваній ситуації, ФОП відповідає визначенню «розпорядник акцизного складу», «розпорядник акцизного складу пересувного», оскільки здійснює операцій з зберігання пального іншим особам на акцизному складі.

Відповідно, суб’єкти господарювання, які з 01.07.2019 підпадатимуть під визначення платників акцизного податку, повинні:

1) до 01.07.2019 зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) усі акцизні склади, розпорядниками яких вони будуть станом на 01.07.2019 (п. 22 підрозд.5 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ);

2) зареєструвати акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН);

При цьому, акцизні накладні/розрахунки коригування складені:

  • до 30.06.2019 р. (включно), реєструються в ЄРАН до 15.07.2019 р. (включно);
  • з 01.07.2019р. до 31.07.2019р. (включно), реєструються в ЄРАН у період з 23.07. до 15.08.2019 р. (включно);
  • з 1.08.2019 р., реєструються в ЄРАН у терміни, передбачені п. 231.6 ПКУ.

3) обладнати всі склади, у т.ч. пересувні, лічильниками витратомірами та рівнемірами, які повинні бути зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників;

Зареєструвати лічильники в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі платники податку повинні у такі строки (п.12 підрозд.5 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ):

  • акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, – не пізніше 01.07.2019;
  • акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, – не пізніше 01.10.2019;
  • акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, – не пізніше 01.01.2020.

Також зазначимо, що Державна фіскальна служба в Індивідуальній податковій консультації від 7.05.2019 р № 2020/6 / 99-99-12-02-02-15/ІПК висловила наступну позицію щодо аналогічної до вказаної в питанні ситуації. Так, ДФС вказала, що оскільки, відповідно до інформації, наданої в зверненні, Підприємство здійснює, зокрема, зберігання палива відповідно до умов договорів, то відповідно до норм статті 230 ПК України, приміщення або територія, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом, зокрема, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації палива, є акцизним складом і має бути зареєстровано в системі електронного адміністрування реалізації палива. Згідно з п. 22 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, платники податку зобов’язані з 1 травня 2019 року до 1 липня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації палива все акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Суб’єкти господарювання, які будуть відповідати визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов’язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації палива все акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

2. Щодо передачі пального підприємством фізособі

2.1. Вимоги до ліцензування

З поставленого питання неможливо встановити, чи підлягає отриманню ліцензія, оскільки не відомо, чи здійсню підприємство, діяльність, яка підлягає ліцензуванню. Так,  відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» наявність ліцензії необхідна при здійсненніоптової та/або роздрібної торгівлі пальним, при здійсненні зберігання пального.

Законом визначено, що суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання. Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються строком на п’ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання, що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.

Роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на п’ять років. Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Отже, при здійсненні вказаної діяльності, підприємство повинно отримати відповідну ліцензію.

2.2. Вимоги до сплати акцизного податку

Законом України № 2628-VIII закріплено нововведення у понятті «реалізація пального» – до такого поняття окрім традиційного відчуження віднесено і фактичну передачу (відпуск, відвантаження) пального без переходу права власності на пальне, в тому числі і для власного споживання чи промислової переробки.

Зокрема, згідно з новою редакцією пп. 213.1.12 ПК України об’єктом оподаткування акцизним податком визначено операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

– отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних (до 01.07.2019 – від інших платників акцизного податку), що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН;

– ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

– вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 213.1.1 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, установлених ст. 229 ПКУ.

У свою чергу пп. 14.1.212 ПК України визначає, що  реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відповідно, для визначення, чи є підприємство з 01.07.2019 р. платником акцизного податку за операціями щодо передачі пального на зберігання фізичній особі з 01.07.2019 підлягає визначенню, чи передає підприємство пальне з акцизного складу, акцизного складу пересувного (критерії вказані вище, отже вважаємо за можливе не дублювати). При передачі пального на зберігання з акцизного складу, акцизного складу пересувного таке підприємство є платником акцизного податку.

Відповідно, таке підприємство, яке з 01.07.2019 підпадатиме під визначення платника акцизного податку, повинно:

– до 01.07.2019 зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) усі акцизні склади, розпорядниками яких вони будуть станом на 01.07.2019 (п. 22 підрозд.5 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ);

– зареєструвати акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН);

– обладнати всі склади, у т.ч. пересувні, лічильниками витратомірами та рівнемірами, які повинні бути зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

Відповідно, якщо суб’єкт господарювання потрапляє до категорії розпорядників акцизного складу/акцизного складу пересувного, будь-яка фізична передача пального з такого акцизного складу, у тому числі і на зберігання третій особі, вважається реалізацією пального.

Додатково зазначаємо про відповідальність, яка передбачена за порушення законодавства при здійсненні реалізації, зберігання пального:

Штраф п. 1281.2 ПКУ (з 01.10.2019)Конфіскація абз. 2 та 3 п. 228.3 ПКУ (з 01.10.2019)Адміністративний штраф (ст. 164 КпАП, з 01.07.2019)
1 000 000 грн – за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального платником податку – розпорядником акцизного складу.   2 000 000 грн – за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення.– у разі виявлення фактів переміщення та/або зберігання пального з використанням транспортних засобів, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у ЄРАН, складених на операції, при здійсненні яких переміщується та/або зберігається пальне у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, або в митних деклараціях при переміщенні пального митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним пп. «а» п. 2 ч. 2 ст. 91 Митного кодексу України, а також фактів реалізації пального з таких транспортних засобів відповідні контролюючі органи тимчасово (до винесення рішення суду) вилучають такі пальне та транспортні засоби з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію). У разі виявлення фактів зберігання або реалізації на митній території України пального або на акцизному складі, незареєстрованому в СЕАРП та СЕ, відповідні контролюючі органи тимчасово (до винесення рішення суду) вилучають з вільного обігу таке пальне, ємності та обладнання, що використовувалися для зберігання або реалізації такого пального, та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).від 17 000 до 34 000 грн – за переміщення пального транспортними засобами, не зазначеними у митних деклараціях при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним пп. «а» п. 2 ч. 2 ст. 91 Митного кодексу України, або в акцизних накладних, зареєстрованих у ЄРАН, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними;   від 17 000 до 34 000 грн з конфіскацією пального, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для зберігання та/або реалізації такого пального, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адмінправопорушення – за зберігання та/або реалізацію на митній території України пального на акцизному складі, не зареєстрованому у СЕАРП та СЕ.

06.06.2019

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.