Повторні перевірки податковою

Питання:

Районным контролирующим органом была проведена плановая выездная проверка, которая покрывала период 2016 год. Акт проверки свидетельствует об отсутствии замечаний по контролируемым операциям за проверяемый период 2016 год. С 2019 года переведены на обслуживание в другой контролирующий орган. Ссылаясь на акт проверки за период 2016 год в текущем периоде запрашиваются документы по операциям с нерезидентом и считает, что эти операции подлежали отображению в отчете о контролируемых операциях. Отчет за 2016 год не был подан и предыдущий контролирующий орган согласился с тем, что проведенные в 2016 году операции с нерезидентам не отвечали критериям контролируемых операций. Правомочны ли действия контролирующего органа запрашивать документы за проверенный период, провести внеплановую проверку за уже проверенный период?

Відповідь:

Для відповіді на питання, чи мають контролюючі органи повноваження запитувати документи, за перевірений період, та чи мають повноваження провести позапланову перевірку за вже перевірений період, потрібно спочатку проаналізувати особливості повноважень контролюючих органів щодо перевірки контрольованих операцій відповідно до ст. 39 ПК України, та загальні повноваження контролюючих органів щодо направлення запитів про отримання документів за період та по питаннях, які вже були перевірені, проведення повторної, але позапланової перевірки.

Відповідно, по-перше, зазначимо, що контролюючий орган здійснює дії, направлені на перевірку дотримання платником податків вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України, яким передбачено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”. У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді. Відповідальність за недотримання вказаного положення передбачена п. 120.3 та п. 120.4 ст. 120 ПК України.

Тобто із всіх вимог законодавства, дотримуватися яких повинен платник податків відповідно до ст. 39 ПК України, контролюючий орган у даному випадку бажає перевірити дотримання платником податків вимоги про подання звіту про контрольовані операції.

У свою чергу пп. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 ПК України визначає, що на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті. Пп. 39.4.6. п. 39.4 ст. 39 ПК України визначає, яку інформацію повинна містити документація з трансфертного ціноутворення, до складу такої інформації не входить інформація про подання звіту про контрольовані операції за вказаний період.

Отже, відповідно до вказаної у питанні ситуації, контролюючий орган запитує не документацію з трансфертного ціноутворення у порядку пп. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 ПК України, а лише податкову інформацію про подання звіту про контрольовані операції, до того ж таку інформацію запитує не центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, відповідно особливості надання документації з трансфертного ціноутворення, визначені пп. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 ПК України, не поширюються на вказану у питанні ситуацію.

Також п. 39.5 ст. 39 ПК України визначено порядок здійснення податкового контролю за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». А саме, пп. 39.5.1. п. 39.5 ст. 39 ПК України визначає, що податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється шляхом моніторингу контрольованих операцій, опитування з питань трансфертного ціноутворення та проведення перевірок з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».

У свою чергу, п. 39.1 ст. 39 ПК України визначає принцип «витягнутої руки», закріплює, що платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки». Обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов’язаними особами у співставних неконтрольованих операціях. Якщо умови в одній чи більше контрольованих операціях не відповідають принципу «витягнутої руки», прибуток, який був би нарахований платнику податків в умовах контрольованої операції, що відповідає зазначеному принципу, включається до оподатковуваного прибутку платника податку. Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств

Отже, відповідно до вказаної у питані ситуації контролюючий орган надіслав запит не з метою здійснення податкового контролю за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», відповідно і особливості здійснення такого контролю, у тому числі і перевірок, визначені п. 39.5 ст. 39 ПК України не поширюються на вказану у питані ситуацію.

Отже, особливості направлення запитів, проведення перевірок, визначені у ст. 39 ПК України, не поширюються на вказану у питанні ситуацію, відповідно, спірні правовідносини врегульовані загальними положеннями ПК України. Таким чином, для відповіді на поставлені питання проаналізуємо загальні положення ПК України.

Щодо отримання інформації

Відповідно до пп. 20.1.2, 20.1.3, 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право:

–  для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;

–  отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали;

–  проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

– запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;

Пункт 20.3 ст. 20 ПК України встановлює, що контролюючим органам забороняється вимагати від платника податків надання:

  • інформації, що була отримана контролюючим органом раніше в установленому законом порядку, в тому числі інформації, що міститься та опрацьовується в інформаційних базах, що ведуться відповідно до статті 74 цього Кодексу;
  • документів, у яких містяться відомості, внесені до відповідних інформаційних баз, що ведуться відповідно до статті 74 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки контролюючий орган запитує інформацію, яка вже була ним отримана раніше під час проведення перевірки, такі дії суперечать п. 20.3 ст. 20 ПК України, контролюючий орган при складанні запиту діяв всупереч положень п. 20.3 ст. 20 ПК України. Недотримання встановлених п. 20.3 ст. 20 ПК України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб’єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Разом з тим, статтею 19 Конституції України визначено, що державні органи повинні діяти в межах повноважень, прямо встановлених законом. З огляду на вимоги пп.21.1.1 ст.21 ПКУ, посадові особи контролюючих органів повинні діяти виключно відповідно до норм ПКУ, інших законів України та інших нормативних актів.

Отже,якщо запит складено із порушенням податкових вимог, такі дії контролюючого органу є незаконними, відповідно, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит, оскільки платник податків зобов’язаний виконувати лише законні вимоги контролюючого органу.

Повторна перевірка

Особливістю документальної позапланової перевірки є те, що вона не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених ст. 78 ПК України. Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПК України, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження. Оскільки, відповідно до поставленого питання, відсутнє звернення платника податків про проведення перевірки, як і відсутнє кримінальне провадження, вказане виключення не поширюються на описану ситуацію, на вказані відносини поширюються обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПК України

Такі обмеження визначені у п. 78.2 ст. 78 ПК України, відповідно до якого контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Відповідно, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки за наявності наступних підстав (за умови, що питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків):

78.1.1. отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

При цьому, п. 78.1 ст. 78 ПК України визначені і такі підстави для проведення документальних позапланових перевірок, щодо яких відсутнє обмеження на проведення перевірки навіть, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків :

78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;

78.1.12. контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

78.1.15. неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу.

Отже, відповідно до описаної у питанні ситуації, контролюючі органи мають повноваження проводити документальну позапланову перевірку на підставі пп. 78.1.2, 78.1.12, 78.1.15, навіть якщо питання, що є предметом такої перевірки, вже розглядалося під час попередніх перевірок платника податків.

27.06.2019

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.