Чи можна використовувати сільгосптехніку, придбану в розстрочку?

Питання:

Сільгосппідприємство купило техніку в розстрочку, право власності на неї отримає через пів року, після сплати останнього платежу. Чи може воно використовувати таку техніку і як це оформити?

Відповідь:

Правовідносини, що виникли між продавцем техніки та сільгосппідприємством регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).

НОТАТКА   За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Ст. 655 ЦКУ  

Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦКУ). Особливості оплати товару з розстроченням платежу визначені ст. 695 ЦКУ.

Так, істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів. Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.

Нагадаю, що право власності складається з трьох правомочностей власника:

  • права володіння – забезпечена законом можливість мати у себе певну річ, утримувати її у своєму господарському підпорядкуванні (фактично тримати річ, зараховувати на баланс та ін.),
  • права користування – передбачене законодавством повноваження особи одержувати матеріальні, культурні та інші блага від майна, речей відповідно до їх корисних властивостей і господарського призначення,
  • права розпорядження – можливість власника вирішити юридичну долю речі на свій розсуд: продати, подарувати, здати в оренду, заставу та ін..

Відповідно, право володіння, користування та розпорядження є майновими правами, які власник може відчужувати як окремо, так і разом.

Отже, власник може передати право володіння, право користування товаром до його повної оплати (наприклад, з моменту укладення договору), а право розпорядження товаром – після здійснення повної оплати (здійснення останнього платежу).

При цьому, чинним законодавством не встановлені обмеження або вимоги щодо одночасного передання одного або усіх видів майнових прав на одне і те ж саме майно.

За загальним правилом право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 334 ЦКУ).

Як бачимо, договором можуть бути передбачені винятки із цього правила. Ситуація, що наведена вище – один із них. Так, у договорі купівлі-продажу може бути зазначено: «…право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. Покупець не має права розпоряджатися товаром до переходу до нього права власності …».

В такому разі покупцю (сільгосппідприємству) передано право володіння та користування, але не передано право розпорядження технікою до повної оплати.

Тобто сільгосппідприємство може використовувати придбану техніку, але не може її продати чи передати в оренду.

Таким чином, з моменту укладання договору купівлі-продажу у покупця виникає право користування технікою на підставі договору купівлі-продажу, і додаткового оформлення передача права користування не потребує, а право власності у підприємства виникає вже після здійснення останнього платежу.

А якщо в договорі просто вказано «право власності переходить до покупця після повної оплати» і все? Чи означає це, що покупець може користуватись цим майном?

У такому випадку необхідно аналізувати умови договору, оскільки законодавством прямо передбачено, що право володіння переходить до покупця – ч. 1 ст. 697 ЦК України прямо передбачено, що товар передається покупцеві. Разом з тим, вказаним положенням прямо не передбачено передання права користування, але встановлено обмеження лише щодо розпорядженням майном, відповідно, жодне інше обмеження не встановлено законодавством. Відтак, за загальним правилом, покупець має право володіти та користуватися майном, але не має права ним розпоряджатися. При цьому, виходячи з принципу свободи договору сторони можуть погодити умови щодо користування на власний розсуд, тому необхідно тлумачити умови конкретного договору.

Щодо ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження техніки до переходу права власності (наприклад, викрадення, знищення тощо), то наслідки це буде мати наступні.

Так, відповідно до ст. 668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, вказаною нормою закнодавства встановлено загальне правило щодо переходу ризику випадкового зниження/пошкодження майна, законодавство не містить спеціальних умов щодо переходу такого ризику у договорах з розстроченням платежу. Відтак, якщо безпосередньо договором не визначено інший момент у часі коли ризик випадкового знищення/пошкодження техніки переходить до покупця (наприклад, після оплати 50% вартості, або після оплати 100% вартості тощо), то такий ризик перейшов до покупця відразу після передання йому техніки, до переходу права власності.

При цьому, зазначимо також, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту. А умова договору купівлі-продажу про те, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту здачі товару першому перевізникові, на вимогу покупця може бути визнана судом недійсною, якщо в момент укладення договору продавець знав або міг знати, що товар втрачено або пошкоджено, але не повідомив про це покупця.

Разом з тим, сторони можуть передбачити у договорі обовязок застрахувати техніку для будь-якої сторони (як покупця, так і продавця) до переходу права власності, при цьому якщо сторона, яка зобов’язана страхувати техніку, не застрахувала її, друга сторона має право застрахувати техніку самостійно і вимагати відшкодування витрат на страхування або відмовитися від договору (ст. 696 ЦК України).

Щодо передачі права користування без права володіння до повної оплати, то відповідно до вищевказаних визначень права володіння, права користування та відповідно до конкретної ситуації, описаної у питанні, практично це неможливо зробити. Так покупець після отримання техніки фактично повністю зберігає її у себе, тобто володіє нею, відтак право володіння також переходить до покупця з моменту передачі такої техніки.

Щодо відображення на балансі та здійснення амортизації, то вказане не залежить від моменту фактичного переходу права власності, відповідно для такого відображення не потрібно чекати останнього платежу, покупець може зарахувати товар на баланс з моменту нарахування першого платежу, амортизація ж нараховується у загальному порядку з віднесенням нарахованої суми на витрати, відповідно до напряму використання товару.  

П.6 П(С)БО 7 «Основні засоби»  Об’єкт  основних  засобів  визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Ст. 1 Закону від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому;

До повного переходу права власності основний засіб не може вважатися «контрольованим підприємством». А тому для взяття його на баланс (в якості основного засобу) немає підстав. Такий засіб слід до повного переходу права власності обліковувати на позабалансовому рахунку, аналогічно як засоби, отримані в оренду. Для нарахування амортизації по таких засобах (що знаходяться лише в користуванні) також немає підстав.

21.04.2020

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.